Украинские стихи
В спокої днів
Від неба до неба
Сонце плавило лід –
Мені це і треба.
Я кохала його
Палко, сильно , до ранку,
Але щастя моє
Геть пішло на світанку.
Біля моря на хвилях
Ніжна хмарка заснула,
Та де щастя поділось
Досі я не збагнула.
Я шукала у квітах
промінь твої усмішки,
Та з холодним повітрям
Засинала у ліжку.
Та не буде прохань,
Не благань, не чекання.
Я залишила серце
Для твого кохання. |